Ви є тут

Міжцерковні конфлікти

25 Березень 2019 - 8:04

Надання Томосу про автокефалію Українській Церкві Вселенським Патріархом Варфоломієм та створення єдиної Помісної Православної Церкви в Україні містить у собі багато ймовірнісних конфліктів та додаткових викликів, що можуть суттєво відобразитися як на внутрішньополітичному житті країни, так і на її геополітичних цілях. Наявні міжцерковні конфлікти і розбіжності, часто штучно інспіровані, можуть бути використані як внутрішніми, так і зовнішніми силами для навмисної дестабілізації ситуації в країні для досягнення власних утилітарних політичних цілей.

У першу чергу, конфліктні ситуації виникають під час проведення голосування про релігійну юрисдикцію громади та конфесійної належності культових споруд. Нагадаємо, що рішення про зміну релігійної належності може бути прийняте двома третинами членів конкретної релігійної громади (без «запрошених гостей» з інших громад), яка також є власником культових споруд (крім історичних пам'яток, які є власністю держави). Процедура голосування повинна відбуватись виключно в правовому полі без будь-яких силових протистоянь, фізичних зіткнень та образ релігійних почуттів віруючих.

Так, згідно чинного законодавства, передбачена кримінальна відповідальність за організацію масових заворушень та образу почуттів віруючих:

Стаття 294 Кримінального кодексу України «Масові заворушення»:

 

1. Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

2. Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

 

Стаття 161 Кримінального кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії»:

1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, -

караються виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до п'яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

 

Крім того, треба пам’ятати, що члени Вашої громади, незалежно від релігійної належності, - це Ваші сусіди, односельчани, знайомі та друзі, з якими Ви постійно спілкувались і будете спілкуватись, тому живіть з ними в мирі і любові до ближнього.